Запорізький національний університет

Наукова бібліотека

Довідка для читачів, електронні книги, каталоги,
ресурси Інтернет, новини бібліотеки
Запорізький національний університет Сайт ЗНУ    Перейти на сторінку бібліотеки Головна сторінка    Довідка Довідка   

Наукова бібліотека 

Статті 


Статті / «Необхідно відмовитися від практики, коли юристів готують ВНЗ, основний профіль яких не пов'язаний з юриспруденцією»

«Необхідно відмовитися від практики, коли юристів готують ВНЗ, основний профіль яких не пов'язаний з юриспруденцією»

Т. Коломоєць ; підгот. Єгор Желтухін // Юридична газета. – 2016. – 18 жовтня (№42). – С. 38-39


     Питання реформування юридичної освіти все більше набуває актуальності. Насамперед, це відбувається завдяки усвідомленню професійною юридичною спільнотою, представниками юридичного бізнесу та освітянами того, що Україна має поступово наближатися до кращих світових освітніх практик. Однак яким саме чином змінити підхід до надання професійних знань, щоб ВНЗ готували затребуваних випускників, а ринок отримував спеціалістів, які могли б одразу бути йому корисними? Це питання поки що перебуває у площині дискусії, хоча частково воно простежується в Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти, а отже, питання відкрите...

     – Тетяно Олександрівно, чи відповідає сучасна юридична освіта потребам ринку, світовим тенденціям?

     Зупинюсь на цьому питанні досить детально. На моє переконання, ті тенденції, що нині характерні для сфери вітчизняної юридичної освіти, свідчать про поступове її наближення до кращих світових освітніх практик. Головним чином позитивний результат забезпечується наближенням теорії до практики, суттєвим збільшенням уваги викладачів до практичних казусів, активним залученням практиків до підготовки майбутніх правників та розширенням баз практик – юридичних клінік, де студенти-юристи намагаються застосувати свій «теоретичний фундамент» знань на практиці. До речі, Концепція вдосконалення правничої (юридичної) освіти наголошує на необхідності запроваджувати новітні методики викладання в юридичній школі, обмежуючи методику постатейного відтворення нормативно-правових актів як такої, що негативно впливає на набуття студентами юридичних аналітичних навичок. Натомість пропонується впроваджувати мережеві освітні технології та елементи методики навчання для дорослих: постановка навчальних цілей, робота в малих групах з використанням кейсів, обговорення практичних аспектів застосування набутих знань під час навчання. Навчальні заняття з професійно-орієнтованих дисциплін освітньої програми підготовки юриста, як передбачає Концепція, повинні включати розв’язання практичних завдань, розгляд судової практики, підготовку письмових робіт (зокрема, процесуальних документів).
     Також не менш важливе значення у цьому процесі відіграє іншомовна підготовка юристів, що значно підвищує конкурентоздатність майбутнього правника на ринку праці. Наприклад, на юридичному факультеті ЗНУ такий вид занять впроваджується починаючи з першого курсу, з поступовим переведенням акценту в підготовці до професійно-орієнтованого спрямування. Окрім того, на юридичному факультеті ЗНУ функціонує клуб англійської мови, в якому студенти юридичного факультету ЗНУ самостійно, без участі викладачів, обговорюють англійською мовою актуальні юридичні питання, дивляться фільми, працюють з юридичною літературою.
     Ми тісно співпрацюємо з посольствами країн Європейського Союзу та США з метою забезпечення безперешкодного отримання віз для викладачів і студентів факультету, вдосконалюємо співпрацю із закордонними громадськими організаціями, які об’єднують викладачів права відповідних країн. Юридичний факультет ЗНУ систематично запрошує для викладання студентам провідних вчених-юристів США та країн Європейського Союзу (двоє викладачів кожного семестру), забезпечує систематичне проведення онлайн-лекцій для студентів юридичного факультету ЗНУ за участю професорів університетів США та країн Європейського Союзу.
     Важливо відзначити, що з 2015 р. на юридичному факультеті ЗНУ запроваджений захист магістерських робіт англійською мовою, за умови участі в режимі онлайн представників Ліверпульської школи права. У 2017 р. додатково буде запроваджений захист магістерських робіт німецькою мовою.
     З лютого 2015 р. на базі юридичного факультету ЗНУ діє Запорізьке відділення Центру німецького права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в рамках якого протягом останніх 2-х років проводять зимові та літні школи, тренінги, судові дебати, конкурси наукових робіт, конференції, круглі столи, юридичні змагання з основ німецького права за участю представників німецьких ВНЗ з таких міст як Дрезден, Берлін, Гамбург, Мюнхен, Дюссельдорф. У липні 2016 р. двоє студентів юридичного факультету ЗНУ взяли участь у літньому стажуванні у м. Берлін в рамках програми Studienreise. Юридичний факультет протягом 2015-2016 рр. в рамках укладених угод про співробітництво тісно співпрацював з провідними ВНЗ світу (Університет Арканзасу (США), Вроцлавський університет (Польща), Ліверпульська школа права (Великобританія), Панєвропський університет (Словаччина), Університет Казіміра Сімоновіча (Латвія) та ін.).

     – У контексті реформування юридичної освіти, на Вашу думку, що потребує першочергових змін?

     Вбачається, що потрібно продовжувати правильно обраний вектор щодо необхідності покращення якості правничої освіти, а також запроваджувати єдині вимоги до результатів навчання випускників всіх юридичних навчальних закладів та факультетів. Потрібно змінювати на краще ту ситуацію, яка склалася на сьогодні, коли величезний ресурс держави, університетів та громадян використовується не досить ефективно, адже дуже мало випускників юридичних факультетів знаходять своє місце на ринку праці.
     Також варто відзначити, що Концепція вдосконалення правничої (юридичної) освіти передбачає автономію навчальних закладів у формуванні навчальної програми, введення наскрізної магістратури (замість двоступеневої моделі «бакалавр-магістр») та єдиного кваліфікаційного іспиту для випускників юридичних шкіл. Прогресивна ідея полягає у відмові від практики складання державних іспитів в межах ВНЗ та запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю «право». Доступ до правничих професій можуть отримати лише особи, які успішно склали іспит і пройшли процедури добору, встановлені відповідними законами. Вбачається, що саме такий вектор змін, незважаючи на його радикальність, є необхідним кроком на шляху оптимізації підготовки майбутніх юристів.

     – Яка статистка щодо випускників юридичного факультету ЗНУ: чи багато з них працюють за спеціальністю, скільки залучено до державного, а скільки – до приватного сектору?

     Переважна більшість випускників ЗНУ (від 80 до 87%) працевлаштовується за спеціальністю. Як правило, 60% наших випускників працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування. Щоправда, з останніми змінами в законодавстві про державну службу цей показник дещо зменшився (до 54%). При цьому приблизно 8% з тих випускників, які не обрали юриспруденцію своїм професійним напрямком, надалі займаються підприємництвом.

     – На прикладі регіону, юристи з яких практик, індустрій мають найбільший попит?

     Враховуючи промисловий потенціал Запорізької області, як правило, попит є на юристів, які спеціалізуються на знанні наук цивільного та господарського циклу. До речі, юридичний факультет систематично впроваджує сертифіковані програми підготовки вузькоспеціалізованих фахівців – від юридичного забезпечення промислового сектору до юридичного супроводження аграрних та сільськогосподарських відносин. Так, наприклад, навчаючись протягом 2-3-х тижнів на базі відповідних підприємств (Запорізької Торгово-промислової палати, інших установ та організацій), студенти здобувають відповідні практичні навички саме у тій сфері, у якій вони планують працювати в майбутньому.
     Важливо зазначити, що необхідність систематичного забезпечення кадрами з юридичною освітою правоохоронних органів області зумовлює постійну потребу у фахівцях з кримінального права та процесу.

     – Деякі адепти реформи юридичної освіти вважають, що необхідно максимально скорочувати навчальні заклади, які надають вищу юридичну освіту. Наскільки така позиція є вмотивованою? Чи не закладається таким чином корупційна складова?

     Я не буду вести мову про корупційну складову, а лише відзначу, що насправді хороших, дійсно фахових юристів не так і багато. До того ж, у світлі реформаційних процесів та побудови громадянського суспільства в нашій державі, попит на професіоналів-правників лише збільшуватиметься, що вимагає відповідного рівня освітнього процесу, спрямованого на подальше забезпечення юридичними кадрами як потреб суспільства, так і держави.
     Також необхідно підкреслити, що у вже згаданій мною вище Концепції передбачено, що підготовку юристів в Україні мають здійснювати правничі школи, які належать до сфери компетенції Міністерства освіти і науки України, а саме: класичні університети, профільні ВНЗ та приватні ВНЗ, що отримали ліцензію Міністерства освіти і науки України. Іншими словами, нарешті пропонується відмовитися від тої практики, коли юристів готують аграрні, гірничі чи технічні ВНЗ, основний профіль діяльності яких взагалі не пов'язаний з юриспруденцією. Вбачається, що такий крок значно підвищить якість підготовки майбутніх правників.




Час останньої зміни: 2016-10-28 07:41:32