Запорізький національний університет

Наукова бібліотека

Довідка для читачів, електронні книги, каталоги,
ресурси Інтернет, новини бібліотеки
Запорізький національний університет Сайт ЗНУ    Перейти на сторінку бібліотеки Головна сторінка    Довідка Довідка   

Наукова бібліотека 

Статті 


Статті / «Упізнав. Аж серце кольнуло»

«Упізнав. Аж серце кольнуло»

/ В. Шевченко // Запорізька правда. - 2017. - 27 квітня (№ 17). - С. 7


    Колись декан історичного факультету Одеського університету Самсон Михайлович Ковбасюк казав нам, студентам: «Ми навчимо вас працювати з історичними джерелами, а висновки робитимете самі». Ці слова я згадав, коли мені до рук потрапила книжка «Міф про «Комбата» очима історика", яку цього року видав знаний учений Федір Турченко. Читав - і насолоджувався блискучим аналізом, що здійснив запорізький історик. Він аргументовано довів: на відомій світлині «Комбат» Макса Альперта (отже - і на пам'ятнику на Алеї Героїв у центрі Запоріжжя) зображений невідомий офіцер, а не політрук Олексій Єрьоменко. Хоча багато людей (у тому числі син Олексія - Іван Єрьоменко) вважають, що на фото наш земляк із села Терсянка Вільнянського району.
    У нас в Україні є київська школа істориків, львівська, харківська, дніпропетровська, одеська... Федора Турченка вважають главою запорізької. Він автор десятка наукових монографій, де кожен висновок підтверджується великою фактичною базою. От і тепер Турченко проаналізував купу літератури, присвяченої «Комбату». Зібрані ним факти переконливо свідчать: на знімку не Олексій Єрьоменко. Це анітрохи не кидає тінь на пам'ять нашого земляка. Йому непотрібна чужа слава, він і без неї - герой. Та чого вартий пропагандистський міф, якщо в основі - неправда?! Додам до дослідження Турченка власні спостереження. На світлині Альперта - командир, який піднімається в атаку. Син Єрьоменка згадує, що «зразу впізнав батька». Але командир повернутий до глядача майже у профіль. Видно вухо, щоку, рот, ніс, продовгувате обличчя... В Інтернеті я знайшов фото Олексія Єрьоменка: він був круглолицим. Недаремно фахівці-криміналісти знайшли тільки 90 відсотків збіжності...
    «Упізнав. Аж серце кольнуло!» -повторює син. Може, тому, що дуже хотілося впізнати? Фото Альперта стало відомо широкому загалу в 1965 році. А Іван Олексійович востаннє бачив батька у 1941-му, коли той прощався з рідними перед відправкою на фронт. Хлопцеві було 12 років. У 1965-му - 36. Про батька він нічого не знав, крім того, що у січні 1942-го той пропав безвісти.
    Пам'ятаю, як у 1945-му повернувся з війни мій тато. Якби він тоді раптом зник, не думаю, що через чверть століття зміг би упевнено вказати на нього на фото, де він стоїть боком...
    Запорізький журналіст Сергій Григор'єв стверджує, що нібито десь у 2010 році для роботи отримав від голови Запорізької ради ветеранів Віктора Короленка архівні документи щодо «Комбата». Я у міській раді ветеранів працював з лютого 2008-го по лютий 2016-го і знаю: цього бути не могло. Віктор Дмитрович нікого не посилав ані до військового архіву в Подольск (Російська Федерація), ані вжоден архів України. Звідки було взятися тим документам? Тому мої скромні міркування приводять до тих же висновків, які зробив у новій книжці Федір Турченко.




Час останньої зміни: 2017-05-10 09:13:34