Хімічно-небезпечний непотріб є в кожному будинку


В наш час проблема захисту навколишнього середовища набуває глобального загальносвітового характеру. Через швидкий технічний прогрес навколишнє природне середовище з кожним днем все більше забруднюється відходами виробництва. Дуже велике поширення в цих відходах мають неорганічні складові – як правило, з тривалим періодом розпаду. Наприклад, якщо неправильно утилізувати батарейки і акумулятори, незабаром про здоров'я і чисту екологію доведеться тільки мріяти.

           Простіше кажучи, хімічно небезпечний непотріб є в кожному будинку. У гонитві за модернізацією свого життя ми часто забуваємо, що рано чи пізно за все доводиться платити. Так, оточуючи себе з усіх сторін технікою, що працює від елементів живлення, які згодом вирушають у сміттєві баки і далі "гуляють" по міських звалищах, ми самі перекреслюємо наше здорове сьогодення і майбутнє нащадків.

           Відомо, що батарейки та акумулятори вимагають особливого способу утилізації, так як містять речовини і компоненти, що завдають колосальної шкоди екології. Проте в нашій країні часто-густо ця проблема вирішується просто – відпрацьовані батарейки відправляються в сміттєвий бак з усіма іншими відходами.

Тиха загроза

           Чим же небезпечні елементи живлення? По-перше, тим, що вони містять ртуть, марганець, свинець, кадмій, літій та інші важкі метали, кислоти і луги, які, потрапляючи у воду чи грунт, завдають значної шкоди довкіллю.

           Так, одна викинута пальчикова батарейка забруднює важкими металами 400 літрів води і близько 20 квадратних метрів землі Іншими словами, без належної утилізації металеве покриття батарейки руйнується, і весь дуже небезпечний вміст потрапляє в грунтові води. Далі – питання часу, коли ці отруйні метали потраплять в водойми і в їжу людей чи тварин...

           Фахівцями підраховано, що кожна українська родина за рік викидає від 200 грамів до кілограма використаних елементів живлення. Неважко уявити, скільки в загальній складності тонн гальванічних елементів в буквальному розумінні отруюють нам існування.

Обережно! Дуже токсично!

           У відповідності до "Гігієнічних вимог поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення", відходи сфер виробництва і споживання в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик всієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки.

           Той чи інший клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

           Так, відходи, які містять ртуть, відносяться до першого класу небезпеки. Перший клас – речовини (відходи) надзвичайно небезпечні. На підприємствах, де утворюються відходи, у тому числі і відходи першого класу небезпеки, ведеться первинний поточний облік, розробляються і погоджуються в установленому порядку інструкції щодо видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів, подається статистична звітність.

Студенти ЗНУ – за цивілізовану утилізацію батарейок

           Вже другий рік в Запорізькому національному університеті проводиться акція "викидай правильно", в рамках якої активісти студентської ради біологічного факультету збирають використані батарейки, щоб передати їх на спеціальні підприємства для необхідної утилізації. Скажімо, за минулий місяць їх назбирали 43 кілограми, а от взимку приносять на пункти збору майже вдвічі менше.

           Спочатку пункт збору батарейок працював у третьому навчальному корпусі ЗНУ, де розташований біологічний факультет. Але вже цієї весни студенти розмістили такі екологічні пункти в кожному корпусі вищого навчального закладу.

           За словами декана біологічного факультету Людмили Омельянчик, подібні проекти – не просто корисна ідея, але й життєво необхідна, особливо для промислових регіонів із великим техногенним навантаженням.

           – На жаль, культура поводження з небезпечними відходами в Україні поки не закріплена законодавчо, – підкреслила Людмила Олександрівна, – тому протистояти отруєнню навколишнього середовища може тільки особиста відповідальність кожного з нас, – відзначила Людмила Омельянчик.

           Не менш обізнані із проблемою і студенти. За словами голови студентської ради біологічного факультету Анни Юргіної, яка й започаткувала акцію "Викидай правильно", в Україні продається більше 12 тонн батарейок в день, практично всі вони після закінчення строку служби відправляються на звалище.

           – Як майбутні фахівці ми не можемо бути осторонь цих проблем, – поділилася своїми думками Анна, – саме тому чимало свого вільного часу присвячуємо збору батарейок та передачі їх до запорізьких волонтерських організацій.

Координує проект Олександра Стригунова, а найактивніше допомагають їй Мирон Масагутов і Олексій Філіпенков.

           Своєю суспільно важливою акцією університет долучився до проекту. "Еколайт" від своїх партнерів із Центру екологічної культури Запоріжжя. Саме вони опікуються збором небезпечного матеріалу, координують роботу з відкриття пунктів прийому батарейок у місті. Керівник Центру екологічної культури Наталія Пічкур зазначила, що все більше людей поступово долучаються до збору використаних батарейок. Раніше вони централізовано пересилалися до найбільшої в Україні структури з утилізації цих небезпечних відходів – Львівського державного підприємства "Аргентум", яке брало на себе витрати за пересилку. Але, на жаль, це і для них стало чималим фінансовим навантаженням. Тому запорізькі екологічні суспільні об'єднання вирішили шукати в Запоріжжі установу, яка б могла утилізувати такі відходи в межах нашої області. Статистика по зібраним у Запоріжжі батарейкам лише останнього року вражає – йдеться про майже півтори тонни небезпечного матеріалу.

Весь світ ставиться до утилізації батарейок дуже відповідально

           Як же йде справа з утилізацією батарейок і акумуляторів в розвинених країнах? У нас і акумулятори, і ртутні термометри, і розбиті монітори мають одну "кінцеву зупинку" – сміттєвий бак, а далі – полігон твердих побутових відходів. У більшості ж європейських супермаркетів знаходяться спеціальні автомати по прийому такого виду відходів. Слід зазначити, що процес переробки там коштує дорожче, ніж отримана в результаті сировина, натомість екологія залишається без потрясінь. Всього в європейських країнах такою переробкою займаються близько 40 підприємств. Наприклад, лужні батареї переробляються у Великобританії, а нікель-кадмієві – у Франції. Взагалі ж питання утилізації елементів живлення у всьому світі вирішується по-різному. Так, у всіх магазинах Німеччини обов'язково стоїть картонна коробочка, призначена для збору "старих" батарейок. Крім того, навіть віджиту побутову техніку німці виносять на вулицю в певний день тижня, щоб її забрали на переробку, часом навіть доплачуючи деякі дрібні за їхніми мірками суми за виклик спеціальної машини.

           У Японії новий елемент живлення тобі не продадуть, якщо не принесеш і не здаси вже відпрацьований. До речі, при здачі "старих" батарейок заряджену можна придбати зі значною знижкою.

           Одночасно з розвитком законодавчих і економічних інструментів системи поводження з використаними батарейками удосконалюються й самі ці пристрої, а також способи їх виробництва та використання. Треба сказати, що серед нових винаходів є чимало оригінальних: пальчикові батарейки, що заряджаються від USB, або батарейки, обгорнені гнучким фотоелементом, здатні самостійно заряджатися від сонячного світла. Особливий інтерес представляє пристрій, здатний за допомогою запатентованої імпульсної системи заряджати звичайні батарейки до 10 разів, а також зарядний пристрій, що працює за рахунок механічного ручного обертання.

           Корпорація Fuji нещодавно представила батарейки EnviroМАХ, які, за заявою компанії, безпечні для навколишнього середовища. До того ж вони на 92 відсотки виготовлені з перероблених матеріалів. Так, корпус батарейки зроблений з переробленого пластику, а не з більш звичного для нас заліза. Ні ртуть, ні кадмій батарейки ЕnviroМАХ не містять.

Де в Запоріжжі можна здати відпрацьовані батарейки?

           Центральні пункти прийому батарейок в Запоріжжі знаходяться за такими координатами:

Мережа магазинів "Стік Мобайл" (пр. Леніна, 153 і пр. Леніна, 51),
магазин "Чарівна Садиба" (вул. 40 років Радянської України, 66),
магазин-клуб натуральної продукції "Третя домівка" (вул. Профспілок, 1, р-н пл. Фестивальної, за обладміністрацією),
"Запорожпромэкология" (вул. Істоміна, 108а),
радіобазар на Анголенка (1 ряд, 31 місце),
магазин "AutoLine" (вул. Іванова, 39, 2 поверх),
сервісний центр "Раnasonic" (вул. Лобановського, 10 та вул. Гоголя, 143), Слов'янський автобазар
по вул. Брянська, 15 (Слов'янський автобазар, бокс № 1, бокс розташований зліва),
сервісний центр "Місrotron" (вул. К. Цеткін, 73 а),
біологічний факультет ЗНУ (3-й корпус ЗНУ, вул. Гоголя, 62, хол),
факультет соціальної педагогіки та психології ЗНУ (колишній ПК "Дроб'язко", холл),
магазин "Доктор Нона" пр. Леніна, 102 (район бібліотеки Горького),
сервісний центр "Сайтком" по вул. Червоногвардійська, 40,
магазин "Манюня" по вул. Союзна, 54 (П. Кичкас, орієнтир – 67-е поштове відділення),
гімназія № 31 по вул. Добролюбова,4 (район ЗДІА),
Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності (вул. Перемоги, 68 (біля Козак-палацу),
відділ сувенірів в підземному переході на Пушкіна, галерея сучасного мистецтва "Ленін" за пр. Леніна, 193 (ост. транспорту порт ім. Леніна),
базар "Олександрівський" по вул. Чумаченко 28, прилавки № 63А і 131.


Іван ЧИСТЕНКО




© 2017 Запорізький національний університет